Музична діяльність займає важливе місце в психічному житті людини.
Вже на останніх місяцях внутрішньоутробного розвитку плід людини диференціює гучність, темп, ритм сприймаємої музики; відповідає умовними рефлексами на музику, по-різному реагуючи рухами на «улюблені» і «нелюбимі» твори. Існує взаємозв'язок у структурі музичної і мовної діяльності, у функціонуванні мозкової організації та музичної пам'яті.
Середньовічний мислитель Сходу Абу Насра аль-Фарабі (870-950) писав, що музичне мистецтво найбільше сприяє набуттю досконалості людини. Музика активізує життєдіяльність людини через емоційну сферу. Багато хто вважає здатність до сприйняття гармонії і ритму не тільки сформованими, але і спочатку властивими людському мозку внаслідок «нейронного резонансу»
